МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Кафедра ІСМ Звіт До лабораторної роботи №1 З дисципліни: «Методи та системи штучного інтелекту» На тему: «Комп’ютерне подання множин»  Львів-2017 Мета роботи: полягає у вивченні способів комп’ютерного представлення множин та виконання комп’ютерних операцій над ними. Теоретичні відомості Існують різні способи зображення множин у комп’ютері. Один із способів – залишати елементи множини у невпорядкованому вигляді. Проте, якщо так зробити, то операції із множинами вимагатимуть значних витрат часу через необхідність щоразу здійснювати перегляд елементів. Ми розглянемо інший спосіб зображення множин у комп’ютері. Упорядкуємо довільним способом елементи універсальної множини. Нехай універсальна множина U містить n елементів. Тоді { } 1 2 3 1 , , ,..., , n n U a a a a a - = . Підмножина AÌU зображатиметься у комп’ютері бітовим рядком, що складається із 0 та 1 та має довжину n , де i -й біт цього рядка дорівнює 1, якщо a A i Î , та дорівнює 0, якщо a A i Ï . Якщо універсальна множина U дуже велика (або нескінченна), а підмножини універсальної множини, які розглядаються, не дуже великі, то зображення з допомогою бітових рядків не є ефективним з точки зору витрат пам’яті. У такому випадку для зображення множин доцільно використовувати інші методи та структури даних. Типові постановки задач класифікації. Задача ідентифікації, яка полягає у тому, щоб вирізнити певний конкретний об'єкт серед йому подібних (наприклад, впізнати серед інших людей свою дружину). Віднесення об'єкта до того чи іншого класу. Це може бути, наприклад, задача розпізнавання літер або прийняття рішення про наявність дефекту у деякій технічній деталі. Віднесення об'єкта до певного класу відображає найтиповішу проблему класифікації, і, коли говорять про розпізнавання образів, найчастіше мають на увазі саме цю проблему. Саме вона розглядається тут у першу чергу. Кластерний аналіз, який полягає в розділенні заданого набору об'єктів на класи — групи об'єктів, схожі між собою за тим чи іншим критерієм. Цю задачу часто називають класифікацією без учителя, оскільки, класи апріорно не задані. Проблеми розпізнавання легко вирішуються людьми, причому, робиться це, як правило, підсвідомо. Однак, спроби побудувати штучні системи розпізнавання не настільки переконливі. Основна проблема полягає у тому, що у більшості випадків неможливо адекватно визначити ознаки, на основі яких слід здійснювати розпізнавання. Для задач, для яких такі ознаки вдається виділити, штучні системи розпізнавання набули значного поширення і широко використовуються. Правила термінів силогізму. З істинних засновків не завжди можна отримати істинні висновки. Для його істинності необхідно ще дотримання загальних правил категоричного силогізму. Існують сім загальних правил силогізму: три з них відносяться до термінів і чотири - до засновків. Розглянемо правила термінів силогізму: У даному силогізмі повинно бути тільки три терміни. Вивід в силогізмі грунтується на відношенні двох крайніх термінів, тому він повинен мати тільки три терміни. Порушення цього правила пов'язане з явищем багатозначності слів, коли середній термін в одному засновку має одне значення, а в іншому - інше значення. Така помилка є порушенням вимог закону тотожності і називається подвоєнням терміну. У другому засновку під словом "штамп" розуміють вираз, який перетворився на загальне, позбавлене смислу твердження. У результаті порушення зв'язку між крайніми термінами виникає позбавлений змісту висновок. Середній термін повинен бути розподіленим принаймні в одному із засновків. Якщо середній термін (М) не розподілений у жодному із засновків, то зв'язок між крайніми термінами буде невизначеним. Якщо крайній термін не розподілений у засновку, то він не повинен бути розподілений і в висновку (і навпаки). Метод Штірліца шифрування інформації. У відправника і одержувача були однакові книги. Коли потрібно було відправити повідомлення то повідомлення шифрувалас...